ХОВ, у, чол., діал. Виховання. — І ти ж такого самого грецького роду й хову, які я (Нечуй-Левицький, V, 1966, 286); — Батько й найшов мені дівчину тут, В Жовтанцях: здорова, вродлива І простого хову (Іван Франко, X, 1954, 224);
// Годівля, догляд. Сей кінь свого хову (Словник Грінченка).
ХОВ
Тлумачення слова