ХО́РИ, ів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (спочатку для розміщення хору, музикантів). «Завтра я, може, побачу її в церкві… Не піду співати на хори, стану у правому притворі на сходах, коло дверей» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 309); В просторій залі з дерев’яними колонами, що підпирали хори, чаділи недогарки свічок (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 136); Вальс гримів з високих хорів (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 10).
ХОРИ
Тлумачення слова