ХОРОБА

ХОРО́БА, и, жін., діал. Хвороба. Від колишніх косметик і від хороби обличчя вкрилося слабким плямистим рум’янцем (Леся Українка, III, 1952, 698); «Сильне потрясення [потрясіння] нервів виступало так грізно у старої дами, що лікар побоювався, щоб з того не виникла яка поважніша хорова нервів» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 189);  * У порівняннях. Гірка пам’ять вчепилася в мене, як хороба в тіло, в кров, в жили (Марко Вовчок, VI, 1956, 257).