ХО́РКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати глухий уривчастий звук, виштовхуючи з шумом повітря з ніздрів, рота. Коні хоркали, били копитами, розсипаючи бризки, але рушити куди-небудь не могли, бо екіпажі стояли дуже тісно (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 261); З коней падала біла піна, вони втомлено хоркали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 513);
// Уривчасто, з шумом випускати повітря, пару тощо (про паровоз, машину, мотор і т. ін.).
ХОРКАТИ
Тлумачення слова