ХОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до хорал. Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш на Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (Історія української музики, 1922, 129); Інколи Кропивницький дуже барвисто нашаровує один на один два музичні матеріали, цілком різні інтонаційним складом, наприклад, на фоні хорального псалмоподібного хору бурсаків проводить ліричні вигуки закоханого Хоми і його розмову з меткою, спритною бублейницею (Українська класична опера, 1957, 97).
ХОРАЛЬНИЙ
Тлумачення слова