ХО́ПТА, и, жін., діал. Бур’ян. Дівчина встала рано, рано: — Піду я в поле, мамо, мамо! ..Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта (Іван Франко, X, 1954, 74); Земля стогне, пісна, безсила, подерта на латочки. І замість покорму дає свою кров. Не хліб, а кукіль родить, будяки, хопту. Годуйся!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 36); Б’є сапка приплесканий темний корж землі, дзвенить на грудді, огортається сухим сірим димом, підтинає хопту (Михайло Стельмах, II, 1962, 407).
ХОПТА
Тлумачення слова