ХОМУТЕ́ЦЬ, тця, чол. Зменш.-пестл. до хомут. Вийшовши з хати, помітив [піп]: під хлівом висить хомут з наритниками — та й каже: — Параско, дай мені цього хомутця (Українські народні казки, 1951, 376).
ХОМУТЕЦЬ
Тлумачення слова
ХОМУТЕ́ЦЬ, тця, чол. Зменш.-пестл. до хомут. Вийшовши з хати, помітив [піп]: під хлівом висить хомут з наритниками — та й каже: — Параско, дай мені цього хомутця (Українські народні казки, 1951, 376).