ХОЛУЙСТВО

ХОЛУ́ЙСТВО, а, сер., розм. Поведінка, вчинки холуя. Серед майстерно змальованих портретів «супутників» і підручних Пузиря [в комедії І. Карненка-Карого «Хазяїн»] — майбутній великий хазяїн, права рука мільйонера Феноген, в якому поєдналося холуйство з грабіжництвом, лицемірство з блюзнірством (Історія української літератури, I, 1954, 459); [Вересай:] Хто ці політичні пройдисвіти, що оточили вас цілою системою холуйства і робили за вашою спиною, що хотіли? (Іван Микитенко, I, 1957, 395); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 53).