ХОЛОДНЕНЬКО.
1. Присл. до холодненький. Галя коло його [старшого брата] стала та, дивлячись та турбуючись, і забула, яково тим босим малим ніжкам холодненько стояти (Марко Вовчок, I, 1955, 298).
2. у знач. присудк. сл. Трохи холодно. Надворі було холодненько, як буває весною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Надворі холодненько, вітрець проймає (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 63).