ХОДУНОМ

ХОДУНО́М, присл., розм.: Ходити (заходити) ходуном — те саме, що Ходити (заходити) ходором (див. ходором). Дід Сахрон похитав головою, потяг онука за рукав геть від свердловини. Далі тут бути він не міг. Під ногами двигтіла земля, ходила ходуном, неначе він перебував на палубі якогось корабля (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 148); Він [Мічурін] був блідий від внутрішнього вогню. Його утлі груди ходили ходуном, і розторсані бронхітні півні вищали в грудях нестройним хором (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 223); Ковтав [Степан] пересохлим горлом слину, від чого адамове яблуко під бородою так і ходило ходуном (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 143); Мабуть, ще ніколи не було в Білоцерківці таких шумливих і людних зборів. Палац культури просто ходив ходуном, жодного вільного місця у просторому залі (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 23).