ХОДУНО́К, нка, чол., розм.
1. Дитина, яка тільки почала ходити.
2. перев. мн. Пристрій для дитини, що вчиться ходити, у вигляді з’єднаних стовпчиків на коліщатках. Хто з молодих матерів не хоче придбати «ходунка» для своєї дитини, що тільки-но починає вчитися ходити? (Радянська Україна, 27.VI 1961, 4).