ХОДНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що ходіння. Біда вбогому чоловікові паруватись. За думками і ніч мала, а за ходнею — день (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 313); Яким зараз пристав до Зосі, взявши на руки хлопчика, в котрого боліли од ходні ноженята (Нечуй-Левицький, I, 1956, 199); Ноги в неї тремтіли од трудної ходні, в голові бродили безладні думки й міркування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362).
ХОДНЯ
Тлумачення слова