ХЛЮЩА

ХЛЮЩА, і, жін. Те саме, що хлющ. А поллє осіння хлюща І посиплеться листок, — Нам огидне гай і пуща, Як промокнем до кісток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 251); — Ми вмирали три доби, Там шуміли нам дуби, Хлюща плюскотіла… (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 324).
♦ Як (мов, неначе) хлюща [мокрий] — те саме, що Як хлющ [мокрий] (див. хлющ). Бурхнуло з неба, мов із бочки, Що промочило до сорочки.. Троянці стали всі, як хлюща (Іван Котляревський, I, 1952, 106); Та хто тебе знає — чи кидали тебе, чи облили водою. Тільки вернулася ти додому, як хлюща мокра (Панас Мирний, III, 1954, 312); Мокра, як хлюща, сорочка облипла його могутнє тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 232).