ХЛИСЬКАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех., розм. Пити поволі, невеликими ковтками; пити. Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже уста, так і суше у роті. Раз поз раз вона хлиська воду (Панас Мирний, I, 1954, 311).
2. діал. Плескати, хлюпати. Як филя [хвиля], що по Дніпру в негоду походжає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська (Словник Грінченка).