ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Словник Грінченка);
// Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Як я піду на базар Хляки продавати, Зголоднієш, вражий сину, Прийдеш купувати (Українські народні пісні, 1, 1964, 225); Опісля подали юшку з хляками (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 68); Готова страва вся стояла.. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (Іван Котляревський, I, 1952, 205).
ХЛЯКИ
Тлумачення слова