ХЛЬОСТА

ХЛЬО́СТА, и, жін., розм. Те саме, що хльост. — Там [у Войцехової] не було вибору: або хльоста, або бреши, що влізеться (Іван Франко, VI, 1951, 194).
♦ Дати (задати) хльосту кому — відшмагати, побити кого-небудь. І просився, і молився, а ще більш злякався, Бо таку задали хльосту, що й світа цурався (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 293).