ХЛО́ПКО, а, чол., розм. Те саме, що хлопець 1. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (Павло Чубинський, V, 1874, 1071); Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: — Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (Українські народні думи.., 1955, 106).
ХЛОПКО
Тлумачення слова