ХЛОПІ́ЙКО, а, чол., розм. Те саме, що хлопець 1. Поруч нього із кашкетом в руках стояв білоголовий хлопійко в червоній краватці (Петро Панч, Вибр., 1936, 321); В міцного хлопійка Василя усе обличчя було в синцях і розпухло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 89).
ХЛОПІЙКО
Тлумачення слова