ХЛО́ПАВКА, и, жін.
1. Іграшка у вигляді кольорової паперової трубочки, яка, розриваючись, видає різкий звук, хлопає. Над самим вухом бахкали хлопавки конфетті (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 418); У повітрі стояв гуркіт барабанів і гонгів, лунали звуки хлопавок (Наука і життя, 9, 1959, 48).
2. бот. Багаторічний бур’ян родини гвоздикових з білими квітками, чашечка яких під час удару лопається і видає різкий звук.