ХЛОП’Я́К, а, чол., розм. Те саме, що хлопець 1. На розі нашого завулка стояла купка хлоп’яків, головами всередину (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 24); Радивон.. напустився на підлітків, зачав лаяти, ображати, надто старшого хлоп’яка (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 197); * У порівняннях. Так що ж це він? Хизувався, як хлоп’як? (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 21).
ХЛОП’ЯК
Тлумачення слова