ХЛІ́БНИК, а, чол., заст. Той, хто випікає або продає хліб. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний, III, 1954, 286); Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 333).
ХЛІБНИК
Тлумачення слова