ХІВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. хівинець, нця, чол.; хівинка, и, жін.). Назва жителів Хівинського ханства, що існувало до 1920 р. і було населене узбеками, туркменами, казахами та каракалпаками. На невеличкий транспорт, який вийшов з Оренбурга на два дні раніше основного, напали хівинці і, хоч охорона відбила напад, чимало возів пограбовано (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 257).
ХІВИНЦІ
Тлумачення слова