ХІТО́Н, а, чол. Чоловічий і жіночий лляний або вовняний одяг у стародавніх греків, що нагадував сорочку (перев. без рукавів), підперезану поясом з напуском. В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, їде, недбало віжки держачи (Іван Франко, XIII, 1954, 317); [Сапфо:] Я краще дам тобі отой хітон, Що виткала недавно (Леся Українка, III, 1952, 726); Гостеві кожен хітона, і випрану чисто керею [кирею], Й золота хай принесе по таланту в дарунок почесний… (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 147);
// Широкий одяг, що спадає донизу вільними складками. Більшість хворих [санаторію] були вдягнуті в широкі хітони майже до п’ят з довгими до зап’ясть рукавами (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 335); Єпископи зняли з Ярослава пурпуровий хітон, відіпнули йому меч і підвели до вівтаря (Павло Загребельний, Диво, 1968, 698);
// У балеті — одяг без рукавів, що нагадує римську туніку.
ХІТОН
Тлумачення слова