ХІНІ́Н, у, чол., фарм. Алкалоїд кори хінного дерева; білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижуючий засіб. Хінін, наприклад, виділено з кори хінного дерева ще в 1820 році, а його хімічний склад визначили лише через 28 років (Наука і життя, 3, 1957, 25); Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (Олесь Донченко, VI, 1957, 15); Безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну (Юрій Яновський, I, 1954, 58).
ХІНІН
Тлумачення слова