ХІА́ЗМА, и, жін.
1. анат. Перехрещення зорових нервів на нижній поверхні проміжного мозку хребетних. Коли ж хіазма (перехрестя зорових шляхів) лишалася недоторканою, ..прості зорові навички (наприклад, здатність відрізняти світло від темряви) передавалися з одного ока на друге, а складні (скажімо, розпізнавання фігур) — не передавалися (Наука і життя, 11, 1967, 28).
2. лінгв. Вид синтаксичного паралелізму, коли члени речення другої половини фрази мають зворотний порядок. Настанові стислої виразності і естетичної оригінальності служить і той тип словопорядку, що має назву хіазма (Мова і стиль «Вершників», 1955, 64).
3. У скульпторів — хрестоподібне, симетричне розміщення деталей фігури.