ХАЗЯЙЧИК

ХАЗЯ́ЙЧИК, а, чол., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь. Кожний спостерігав, звичайно, як дрібні хазяйчики вибиваються з сил, пнуться «вийти в люди», попасти в справжні хазяї, піднятися до становища «міцного» хазяїна, до становища буржуазії (Ленін, 34, 1973, 65); — Нечувано! — обурювався Масло. — На зборах терплять хулігана.. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо. — Не ви тримаєте. Ви не хазяйчик, — труснув головою Генка (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 19).