ХА́ТОНЬКА, и, жін. Пестл. до хатка. Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 340); У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: «Гірко!» (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 86); Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 131).
ХАТОНЬКА
Тлумачення слова