ХА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до харкати. За цим сусіда голосно харкнув й, одвернувшись від Калашника, поважно сплюнув набік (Григорій Епік, Тв., 1958, 413); Він зайшовся кашлем, з лайкою перемішаним, і харкнув на долівку (Андрій Головко, II, 1957, 282); Семен страшно заревів, харкнув кров’ю, згріб п’ятірнею сиву бороду батька і видер з неї великий жмут волосся (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 69).
ХАРКНУТИ
Тлумачення слова