ХАРАКІ́РІ, невідм., сер. Вид самогубства (розпорювання живота), прийнятий у японських самураїв. Обгорнувши середину меча білою хусткою, він береться двома руками за обгорнуте лезо і підносить вістря меча до живота. Ще мить, і він вчинить собі харакірі (Олександр Довженко, I, 1958, 121).
ХАРАКІРІ
Тлумачення слова