ХАПУ́ГА, и, чол. і жін., розм. Людина, яка бере хабарі; хабарник. [Казидорога:] То ви, пане начальнику, щось говорите? Та я не про вас, а про сього.. злодюгу та хапугу, о! (Іван Франко, IX, 1952, 389); Приїхав генерал Раєвський. Багратіон все ще був збуджений і сердитий і поскаржився генералові на хапуг та шахраїв (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 145).
ХАПУГА
Тлумачення слова