ХАПАТНЯ́, і, жін., розм.
1. Поспіх, хапанина. Там така хапатня, що не вхопиш (Словник Грінченка); Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому (Словник Грінченка).
2. перен. Побори, грабіж (у 2 знач.). Ваша [гуцулів] гордість показалася непридатною, ваша чесність шкідливою, ваш уклад життя непідхожим до атмосфери хапатні і здирства, що принесли до вас культуртрегери (Гнат Хоткевич, II, 1966, 375).