ХАНЖИ́ТИ, жу, жиш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Виконуючи своє зобов’язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 81).
ХАНЖИТИ
Тлумачення слова