ХА́НСТВО, а, сер.
1. Титул і права хана.
2. Країна, керована ханом. В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 23); Утворення під кінець XVIII ст. трьох середньоазіатських ханств — Бухари, Хіви й Коканду — було одним з важливих етапів на шляху до політичного об’єднання Середньої Азії, роздрібненої перед тим на безліч ворогуючих феодальних володінь (Історія СРСР, II, 1957, 163); * Образно. Колись тут жив куркуль Обруч. А зараз володарює Карпо. Нині це його ханство (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383).