ХА́НІВ, нова, нове. Прикм. до хан; належний ханові. — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої [воїнів] любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Тарас Шевченко, II, 1953, 336).
ХАНІВ
Тлумачення слова