ХАМЛЮ́ГА, и, чол. і жін., заст., розм., лайл. Збільш. до хам і хамка. — Я тоді до нього: «Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?» (Гнат Хоткевич, I, 1966, 84).
ХАМЛЮГА
Тлумачення слова