ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Панас Мирний, II, 1954, 263).
ХАМІВ
Тлумачення слова