ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.
1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку.
2. Несумлінно, неакуратно працювати. Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 320).