ХАЛТУРНИК

ХАЛТУ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк. Працівник, що робить речі за принципом «стук-грюк, аби з рук», — це халтурник, людина без почуття власної гордості, любові до своєї професії (Комуніст України, 8, 1966, 6); Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 126); — Я думаю, що не хвилюються лише байдужі люди і, знаєте, халтурники та нездари (Олесь Донченко, V, 1957, 402).