ХАБА́РНИЦТВО, а, сер. Одержання хабарів службовою особою. Він [В. І. Ленін] вживав найрішучіших заходів в усіх випадках, що стосувалися розтрати державних коштів, крадіжок державного майна і хабарництва (Ленін, Коротка біографія, 1955, 254); У фонді [О. І. Маркевича] зберігається чимало пісень, які викривають зажерливість і хабарництво попів, чиновників і поліцаїв (Народна творчість та етнографія, 1, 1964, 72).
ХАБАРНИЦТВО
Тлумачення слова