КЕРВАВИТИ, влю, виш; мн. кервавлять; недок., перех., діал. Кривавити. Велів Юріштан повісити униз головою опришка на коня й так везти… Довгий волос землю підмітав, каміне [каміння] голову кервавило… (Гнат Хоткевич, II, 1966, 293); Поле як поле, лише дріт лишився і кервавить ноги (Мирослав Ірчан, II, 1958, 84).
КЕРВАВИТИ
Тлумачення слова