КЕРУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. чим. Діяти, чинити згідно з чим-небудь, на підставі чогось, залежно від чогось. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти. Найкраще керуватись вітром: треба, щоб він тепер дув у спину, і йти за вітром (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); — Та є одне мудре правило, яким я завжди керуюся. Не сідати писати, поки сюжет остаточно не викристалізувався (Олесь Донченко, VI, 1957, 623); Ленін учив комуністів усіх країн керуватися в своїй діяльності принципом діалектичної єдності національних, інтернаціональних завдань кожного загону міжнародного робітничого руху (Комуніст України, 11, 1967, 75).
2. Пас. до керувати 1, 3. Коли прийшла допомога, корабель уже не міг керуватись (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 44).