КЕРМЕ́К, у, чол. (Statice, L.). Трав’яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники. З господарського погляду заслуговує уваги як сировина для добування дубильних речовин кермек Мейєра (Рослинність Нижнього Придніпров’я, 1956, 159); По урвищах кущаться барвисті китиці кермеку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 357).
КЕРМЕК
Тлумачення слова