КЕПТА́РИК, а, чол. Зменш.-пестл. до кептар. Хустка її клинцем спадає на вишитий кептарик (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 77); Барвисті юрби людей квітли білими й кольоровими жіночими хустками, яскравими вишивками і гаптованими кептариками (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 84).
КЕПТАРИК
Тлумачення слова