КЕ́ПА, и, жін., розм. Те саме, що кепка. Стоїть людина. Сумка, бобрикове пальто.. Кепа дуже приношена (Юрій Яновський, I, 1958, 236); — Шофер! Шофер! Чого ми так довго стоїмо? — Документи перевіряють, — обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 306).
КЕПА
Тлумачення слова