КЕНТА́ВР, а, чол. У грецькій міфології — істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. Улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сирени, кентаври (Іван Франко, XVI, 1955, 294); Кентавр — міфічна істота — напівлюдина, напівкінь, відображена переважно в барельєфах етруських, грецьких і римських, аінколи і в скульптурних прикрасах епохи Ренесансу (Архітектура Радянської України, 10, 1939, 39).
КЕНТАВР
Тлумачення слова