КЕ́ЛЬМА, и, жін. Те саме, що кельня. Кельмою набирають і розстилають розчин, а також зрізують розчин, що виступає із швів [мурування] (Довідник сільського будівельника, 1956, 451); — А що це таке «кельма»? — запитала Оксанка. — Принесу — побачиш. — А я знаю! — Вигукнула Галя. — Це те, чим цемент брати! (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 25).
КЕЛЬМА
Тлумачення слова