КЕ́ЛЕП, а, чол. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (Іван Котляревський, I, 1952, 258); Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.., озброєні самопалами, шаблями, келепами, списами (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 380); * У порівняннях. Наче хто келепом ударив Йосипа по голові… (Панас Мирний, IV, 1955, 36).
КЕЛЕП
Тлумачення слова