КАЗНОКРА́Д, а, чол., заст. Службовець, що обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти. — Відтіля [з Дніпрельстану] його вигнали в зв’язку з викриттям компанії казнокрадів та чорносотенців (Микола Трублаїні, I, 1955, 120).
КАЗНОКРАД
Тлумачення слова