КАЗАТИСЯ, кажеться, недок., безос.
1. Те саме, що говоритися 1; мовитися. [Печариця:] От ти вже й розсердився! Чогок брате, іноді не кажеться? (Панас Мирний, V, 1955, 154); Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Юрій Яновський, IV, 1959, 68).
2. Те саме, що оповідатися; розповідатися. Не так-то хутко діється, як швидко в казці кажеться (Українські народні казки, 1951, 197).