КА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до казати;
// у знач. ім. казане, ного, сер. Те, про що йде мова. Казаному кінця нема (Номис, 1864, № 4525);
// казано, безос. присудк. сл. Прийшов Хвесько до батька та й просить, як йому казано (Олекса Стороженко, I, 1957, 36); Гаїнка чула все, що про неї казано (Борис Грінченко, II, 1963, 433).
КАЗАНИЙ
Тлумачення слова